Меланома шкіри
Меланома шкіри
Доведено, що надмірне сонячне опромінення збільшує ризик розвитку меланоми шкіри особливо у осіб з обтяженим особистим анамнезом. До факторів ризику виникнення відносяться:
- фактори особистого анамнезу (множинні сонячні опіки) впродовж життя,
- наявність в анамнезі передракових станів (актинічного кератозу) та немеланомних раків шкіри,
- імуносупресивних станів (трансплантація внутрішніх органів та гемопоетичних клітин, ВІЛ/СНІД),
- рідкісні генодерматози (пігментна ксеродерма);
- фактори зовнішнього середовища (вплив природного та штучного ультрафіолетового випромінювання - зокрема використання соляріїв );
- періодична інтенсивна інсоляція викликає ризик виникнення меланоми кінцівок та тулуба, а хронічна інсоляція – ризик меланоми шкіри голови, шиї та акральних меланом.
- генетична схильність, меланома шкіри в сімейному анамнезі (особливо множинна);
-рак підшлункової залози, нирок та/або молочної залози;
-астроцитома;
-увеальна меланома; та/або мезотеліома),
- чоловіча стать
- вік старше 50 років
- схильність за фенотипом (наявність атипових/диспластичних невусів, наявність більше 100 пігментних невусів, І та ІІ фототипи шкіри (дуже світла та світла шкіра з ластовинням у осіб з рудим та світлим волоссям) за Фіцпатріком).
Пік захворюваності на меланому шкіри припадає на 65 років, хоча захворювання може виникнути у будь-якому віці. Якщо у Вас присутній хоча б один з факторів ризику необхідно самостійно та регулярно оглядати свою шкіру. А помітивши навіть незначні зміни негайно звернутися до лікаря. Симптоми, з якими необхідно негайно звернутися до лікаря - онколога : зміна кольору, форми або розміру давнішньої родимої плями. Будь-яка родима пляма, що має три або більше кольори і стає несиметричною. Родима пляма, що кровоточить або свербить. Будь-яке нове стійке ураження шкіри, особливо, якщо воно розростається, пігментоване або на вигляд має судинну структуру, також випадки невизначеного діагнозу. Нова пігментована лінія на нігтях, особливо якщо вона пов’язана із ураженням нігтя. Ураження, яке розростається під нігтем. Своєчасно розпочате протипухлинне лікування пацієнтів з меланомою шкіри на початкових стадіях (Tis, T1a) у 98-99 % випадків призводить до повного одужання пацієнтів. Своєчасне проведення спеціального протипухлинного лікування сприяє досягненню тривалої ремісії, покращенню загальної виживаності та якості життя пацієнтів. Діагноз меланома шкіри встановлюється виключно у закладах охорони здоров’я де надається спеціалізована медична допомога, після повного видалення пухлини шкіри та її гістологічного дослідження. Залежно від параметрів пухлини можуть бути запропоновані додаткові обстеження (загальноклінічне обстеження, ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів або комп’ютерна томографія внутрішніх органів та магнітно-резонансна томографія головного мозку, за підозри на наявність метастазів). Підтвердження діагнозу меланоми шкіри є основним параметром, на якому базується тактика наступного обстеження та лікування. Спеціальне протипухлинне лікування пацієнтів з меланомою шкіри здійснюється виключно у закладах спеціалізованої медичної допомоги та включає хірургічне лікування, медикаментозну терапію протипухлинними препаратами, променеву терапію та їх поєднання. Тривалість лікування зумовлена видом терапії та її ефективністю. Для оцінки ефективності терапії, під час лікування періодично виконують КТ внутрішніх органів та МРТ головного мозку. Після закінчення спеціального лікування пацієнтам з меланомою пропонується, як мінімум, 5-річне спостереження та надаються рекомендації щодо необхідності самообстеження, що включає огляд невусів, пальпацію післяопераційного рубця/рубців та периферичних ЛВ, а також необхідність планових оглядів у онколога, обсяг яких залежить від стадії захворювання та об’єму проведеної терапії. Вчасне виявлення рецидиву та ранній початок лікування сприяє досягненню тривалої ремісії.
